планування 5 клас
планування 6 клас
планування 7 клас
Відеоуроки БЖД
Основи БЖД різне
Інтернет уроки
Прислів'я про здоров'я
Найбільше багатство – здоров’я.Здоров’я дорожче від багатства.
Здоров’я дорожче від золота.
Здоров’я – найдорожчий скарб.
Здоров’я не купиш за гроші.
Здоров’я не купиш, хвороби не продаси.
Здоровий не знає, який він багатий.
Здоров’я всьому голова.
Немає друга вірнішого за здоров’я.
Здоровому лікаря не потрібно.
Турбота про здоров’я – кращі ліки.
Хто здоровий, той ліків не потребує.
Здоров’я не вродить – ніхто не нагородить.
Хочеш бути здоровим – будь розсудливим.
Здоров’я живе обережністю.
Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду.
Поки людина здорова, то здоров’я не шанує.
Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.
Гроші загубив – небагато загубив, час загубив – багато загубив, а здоров’я загубив – усе загубив.
Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив.
Здоров’я виходить пудами, а входить золотниками.
Хто здоровий, той і молодий.
Нема щастя без здоров’я.
Чистота – дві третини здоров’я.
Здоров’я в чистоті міцніє.
Праця – здоров’я, лінь – хвороба.
Фізкультура і праця здоров’я несуть.
Хто день починає з зарядки, у того здоров’я в порядку.
Якщо хочеш здоров’я мати, треба рано вставати.
Спиться – здоровиться.
Сміх – половина здоров’я.
Веселий сміх – здоров’я.
Світ великий, було б здоров’я.
У здоровому тілі здоровий дух.
Здоровому все здорово.
Не в міру їси – здоров’я не проси.
Горе стихає, а здоров’я зникає і радість минає.
Хвороба – як худа худоба.
Не смерть страшна, а недуга.
Що в кого болить, той про те й говорить.
Чужий біль нікому не болить.
Хвороба коли не вморить, то скривить.
День меркне від ночі, а чоловік від немочі.
Дорогі ліки помагають не хворому, а аптекарю.
Коли не має сили, то й світ не милий.
Без здоров’я нічого людині не миле.
Ліпше здоров’я, як готові гроші.
Як на душі, так і на тілі.
Не просимо хліба у Бога, а просимо здоров’я.
Було б здоров’я, а все інше наживемо.
Держи голову в холоді, а живіт в голоді – будеш здоров.
Держи голову в холоді, а ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.
Добре здоровому вчити хворого.
Добрі зуби і камінь їстимуть.
Здоровий хворого не розуміє.
Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.
Усе можна купити, крім здоров’я.
Їж – не переїдайся, пий – не перепивайся, говори – не переговорюйся, то будеш здоров.
Тема: «Цінність людини – в її унікальності!»
Мета: довести ідею неповторності й унікальності кожної особистості,допомогти кожному з учнів знайти в собі те, що відрізняє їх від інших.
Обладнання: стікери, постери-самореклами
Хід заняття
Вітання
Здрастуйте ті, хто народився взимку
v Хто народився осінньої днини!
v Хто найдобріші!
v Хто найсильніші!
v Хто любить цукерки!
v Кому було 13 років!
v Кому було 30 років!
v У кого гарний настрій!(встають по черзі ті, кого стосується вітання)
Здрастуйте всі!
Вправа «комплімент» (психологічна розминка)
Нещодавно дівчата дарували хлопцям подарунки.
Сподобалося?
А як давно кожному з вас говорили компліменти?
Тому розпочнемо урок з психологічної розминки. Кожний повинен уважно подивитися на тих,хто поруч,і подумати,яка риса характеру чи звичка найбільше подобається і сказати комплімент. Кому зробили комплімент, повинен подякувати і зробити свій комплімент сусідові.
Усі люблять компліменти,кожна людина прагне набути
власної значущості. Це дуже важлива властивість людської природи – бажання бути оціненою як належить.
Повідомлення теми і мети
Тому тема нашої виховної години сьогодні дещо незвичайна: «Цінність людини – в її унікальності!»
Мета – довести ідею неповторності й унікальності кожної особистості,допомогти кожному з вас знайти в собі те, що відрізняє вас від інших.
Вступне слово вчителя
Людина. Таке близьке і зрозуміле всім слово. І разом з тим які різні відтінки ми вкладаємо в його значення…
Щойно народжене дитя – уже людина. І малюк, і підліток, і юнак – людина. Один, виправдовуючи свої помилки, промовляє:»Я ж тільки людина». Про іншого, захоплюючись силою чи розумом, умілістю, величчю чи благородством, говорять:»Ото людина».
І я певна, що в кожному з вас є щось цінне, особливе, унікальне, цікаве й дивне. Тільки важко в собі це побачити.
Притча
Ось послухайте притчу про вільну людину
Одна людина не мала, що втрачати, тож цим пишалась і вважала себе вільною.
«Мені нічого утрачати, — говорила вона. —- Мені нічого втрачати!»
Якось вона захотіла побачити себе. Поглянувши на чисту поверхню озера, вона дуже здивувалася, тому що вода відображала тільки небо і хмари.
«А де ж я?» — розлютилася людина.
«А тебе немає», — відповіло озеро.
Щоб така страшна річ не сталася з нами,ви дома мали виготовити постери-самореклами, де записали, зобразили, показали свою унікальність .Та представлятимете ви їх наприкінці уроку. Можливо дещо прийдеться добавити.
Чи знаєте ви, що особистість кожного з нас характеризується п’ятьма складовими.
Фізичний аспект-це наше тіло:шкіра і все,що під нею, а також наші фізичні характеристики і дії,наприклад, сила м’язів, витривалість, гнучкість.
Емоційний аспект - це наші почуття:гнів,любов,сум.
Соціальний аспект – це наша взаємодія з іншими людьми. Здатність співчувати, поважати, відстоювати свою точку зору.
Розумовий аспект - це наше мислення,здатність розуміти, розмірковувати, і
розв’язувати проблеми,творчість і кмітливість.
Духовний аспект – це уявлення про віру, про сенс життя, моральні цінності людини.
І ми у кожному з цих аспектів маємо щось своє, унікальне.
Притча
Саме унікальні риси вмів розпізнати мудрець, який одного разу вирішив оженитися.
Притча про мудреця
Мудрець розповів своїм учням, як він вибрав собі дружину. Виходив півсвіту, бачив дивних красунь Півночі, Півдня, Заходу і Сходу. І щоразу говорив собі: «Це вона!» Але в останню хвилину зупиняв себе запитанням: «А може, це ще не вона?»
У кожній він знаходив те, чого не було в іншій. Так і повернувся додому сам. Розчарований, дав собі слово оженитися на першій-ліпшій дівчині, що сподобається. Одружився, і прожив із нею довге і щасливе життя.
У чому зміст моїх пригод? — запитав він учнів.
Давайте ми попробуємо відповісти на запитання мудреця.
Зараз ми проведемо кілька вправ, які допоможуть вам знайти в собі задатки до якихось видів діяльності, про які раніше ви не здогадувались.
Ріпка
Зараз ми пошукаємо майбутніх акторів у нашому класі. Розберемо ролі. Коли чутимете згадку про свого персонажа, кажете ключову фразу і відповідний рух.
Приміром, ріпка - «оце так!», дідусь - «так, так»,бабуся - «убила б!», внучка - « Я готова», Жучка - «не зрозуміла», кішка - «краса», мишка - «пі-пі-пі, зараз витягнемо».
Посадив дідусь ріпку. Виросла ріпка велика-превелика. Став дідусь ріпку з землі тягти.
Тягне – потягне – витягти не може.
Покликав дідусь на поміч бабусю. Бабуся за дідуся, дідусь за ріпку:тягнуть – потягнуть – витягти не можуть.
Покликала бабуся внучку. Внучка за бабусю,
бабуся за дідуся, дідусь за ріпку: тягнуть – потягнуть – витягти не можуть.
Покликала внучка Жучку. Жучка за внучку, внучка за бабусю,бабуся за дідуся,дідусь за ріпку: тягнуть – потягнуть – витягти не можуть.
Покликала Жучка кішку, кішка за Жучку, Жучка за внучку, внучка за бабусю, бабуся за дідуся, дідусь за ріпку: тягнуть-потягнуть — витягти не можуть.
Покликала кішка мишку. Мишка за кішку, кішка за Жучку, Жучка за внучку, внучка за бабусю, бабуся за дідуся, дідусь за ріпку: тягнуть – потягнуть — та й витягли ріпку!
Рима по колу
Пропоную розбудити в собі талант поета. Прошу назвати риму до даного слова(сонце,рік,поле,…)
Нові застосування старим речам
Для чого ще може пригодитися непрацююча лампочка, списана ручка,…?
Іменник плюс прикметник
Назвати якнайбільше прикметників до поданого іменника
Я так бачу
(вчитель малює,наприклад, хвилясту лінію, учні кажуть,що вони бачать річку, стежину,черв’яка,нитку, …)
Чи не задумувались ви,що можливо,деякі наші сторони особистості краще видно зі сторони. Тому пропоную вам записати на стікері риси характеру сусіда, які вам подобаються.
А тепер обміняйтеся записами і приклейте стікер на свій постер-саморекламу.
Подумайте, згадайте,що чули на уроці і допишіть ще речення-два,якщо потрібно.
А зараз найцікавіше. Пропоную представити свої постери-самореклами, які у вас вийшли. Поділіться з нами інформацією, яка для вас є дуже цінною, а для нас надзвичайно цікавою.
(Учні представляють свої постери. Однокласники дають запитання, обговорюють.
Вчитель допомагає краще розкрити різні грані унікальності, дещо додає, підбадьорює.)
Висновок:
Сьогодні ми з’ясували,наскільки особлива та унікальна природа людини. Ваша особистість є цінною перш за все тому,що не існує нікого в світі, хто б повторював вас до дрібниць Вам ніколи не знайти людини, яка мала би ті самі відбитки пальців, як і ви. Генетична інформація в ДНК ваших клітин є унікальною і неповторною. Не буває людей з абсолютно однаковими почуттями і думками. Саме це робить кожну людину унікальною і особливою.
На завершення послухайте історію »Незвичне пограбування» і поміркуйте,що ж означає «бути особливим». Два хлопці у великому місті потайки пробралися у приміщення універмагу. Коли, через кілька годин, вийшли, обидва вдоволено посміхались, хоча не вкрали жодної речі. Те,що вони скоїли, було набагато гірше. Вони пройшли по усіх відділах, міняючи на товарах цінники. Наступного дня все почалося як завжди. Лише через 4 години було помічено, що усі цінники на товарах переплутані.
Деяким покупцям пощастило - вони придбали коштовні речі за безцінь. Іншим не поталанило, і вони заплатили значні суми за речі, які того не варті.
Обговорення історії
Оскільки наша поведінка залежить від того, як ми самі до себе ставимося та від ставлення до нас інших людей, нам слід навчитися адекватно визначати нашу справжню цінність. Це означає, що ми повинні добре знати, якими якостями ми наділені,щоб не дозволяти ні самим собі, ні оточуючим повісити несправжні «цінники»
Хіба не дивно,
Що від всіх думок болить голова?
Хіба не дивно,
Що сильніші м’язів щирі слова?
Хіба не дивно,
Що ми робим помилки знов і знов?
Хіба не дивно,
Що найважче й найпростіше - любов?
Хіба не дивно,
Що весь світ вмістився в серці твоїм?
Хіба не дивно,
Що дороги ведуть всі в Рим?
Хіба не дивно,
Що краса врятує білий світ?
Хіба не дивно,
Що людина залишає слід!
Виховна година «Жити в світі, в якому є ВІЛ»
Мета: сприяти зниженню ризику інфікування ВІЛ; формуванню толерантного ставлення до людей з ВІЛ, особистісної та соціальної компетентності дітей, які вимушені жити в умовах епідемії ВІЛ/СНІД.
Завдання заняття: підвищити рівень усвідомленості ситуації з поширенням ВІЛ в Україні; з'ясувати, як стигматизація сприяє поширенню інфекцій; закріпити знання щодо безпечної щодо зараження ВІЛ поведінки; продовжити формування гігієнічно доцільних поведінкових навичок.
Громадянські компетентності: активність, комунікативність, поінформованість, толерантність, вміння свідомо обирати способи дії та поведінки і діяти відповідно, формулювати, висловлювати та аргументувати власну позицію.
Проблеми громадської освіти які висвітлюються в уроці: національні, європейські та загальнолюдські цінності. Роль ЗМІ у суспільному житті. Ефективна комунікація. Вибір конструктивних форм взаємодії.
Хід заняття
1. Повідомлення теми і мети заняття. Тема сьогоднішнього заняття „Жити в світі, в якому є ВІЛ". Воно присвячене проблемі профілактики ВІЛ/СНІДу і не тільки. СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством наприкінці XX сторіччя. Та головна проблема навіть не в тому, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Ми вже звикли, що 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного. Саме тому 1 грудня – "День боротьби зі СНІДом" перейменовано в „Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими". Отже сьогодні, 1 грудня – Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими, який донедавна називався Міжнародним днем боротьби з ВІЛ/СНІДом. Вчитель записує на дошці або вивішує заготовлені аркуші з відповідними написами "1 грудня – Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими"
2. Що ми знаємо про ВІЛ і СНІД? Ситуації, в яких ми ризикуємо?
Вправа-вікторина: „Міфи і факти про ВІЛ/СНІД" (20 хв.)
Мета: узагальнити знання щодо ВІЛ/СНІДу, формувати в учнів розуміння власної відповідальності за ризик інфікування ВІЛ/СНІДом.
Вчитель: Питання: Чи потрібно людині, яка живе у сучасному світі, знати про ВІЛ і СНІД? Один мудрець сказав: „Якщо ти не знаєш ні себе, ні супротивника – ти програєш. Якщо ти знаєш тільки себе – можливо ти виграєш. Якщо знаєш і себе і супротивника – перемога буде на твоєму боці". Під супротивником ми маємо на увазі ВІЛ/СНІД: про нього потрібно знати все, щоб убезпечити насамперед себе. Тому спробуємо з’ясувати, що ми знаємо про ВІЛ-інфекцію та СНІД.
(Учні класу об’єднуються у дві групи)
Вчитель: Я зачитуватиму твердження по черзі кожній групі і пропоную відповідати: вони є фактом чи вигадкою. За кожну правильну відповідь групі зараховується бал. Якщо група не відповідає, або пропонує неправильний варіант відповіді, то в цьому випадку може відповісти інша група й отримати додатковий бал. Вчитель коментує відповіді учнів, більш детально пояснює незрозумілі питання
1. ВІЛ і СНІД – одне і те ж саме. (НіВІЛ – це вірус, СНІД – комплекс симптомів (синдром ), які виникають на останній стадії розвитку інфекції.)
2. За зовнішнім виглядом Ви можете припустити, що особа – носій вірусу ВІЛ. (Ні зовні ВІЛ-інфіковані нічим не відрізняються від інших людей. Характерні симптоми виникають лише на пізніх стадіях захворювання і можуть бути розпізнані лише медиками.
3. Поцілувавши ВІЛ-позитивного, Ви теж заразитесь.(Ні. Концентрація вірусу в слині недостатня для зараження (випадків не зафіксовано). Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. )
4. ВІЛ інфікуються тільки повії, наркомани і гомосексуалісти.(Ні. ВІЛ може заразитися будь-хто. Ймовірність зараження пов’язана з поведінкою людей. )
5. Постільна та натільна білизна ВІЛ-інфікованого не є заразною.(Так Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом.)
6. Ви можете заразитися ВІЛ у школі, де навчається хвора або інфікована дитина.(Ні Абсолютно безпечно перебувати поруч з ВІЛ-інфікованим, в тому числі і в школі. Обережності вимагає тільки контакт з кров’ю. )
7. Якщо Ви – здорові та дужі, то не можете заразитися ВІЛ.(Ні ВІЛ може заразитися будь-хто.)
8. Можна заразитися ВІЛ через рушники, мило, губку.(Ні Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом. Але так можна "підхопити" багато інших інфекцій. )
9. Особи, які вживають наркотики, можуть передати вірус ВІЛ іншим особам, якщо вони користуються спільною голкою або шприцом для ін’єкції наркотиків.(Так У крові вірус знаходиться у високій концентрації. Для інфікування при ін’єкції достатньо крапельки крові в голці. В шприц при проколюванні вени, як правило, потрапляє невелика кількість крові, достатня для зараження.)
10. Можна відразу після інфікування визначити, що відбулося зараження.(Ні Має пройти певний час (період вікна – 3-6 місяців), поки в організмі з’являться антитіла, які зможе виявити тест. Щоправда, останнім часом з’явилися тести, які виявляють частинки вірусу, але вони на сьогодні недоступні через високу вартість).
11. Вітаючись за руку, можна заразитися ВІЛ. (Ні Шкіра є природнім бар'єром для ВІЛ. Навіть потрапляння інфікованої крові на здорову шкіру цілком безпечне. )
12. Людина може бути інфікованою ВІЛ і не знати про це. (Так Більшість людей не підозрюють, що інфіковані, і дізнаються про це випадково.)
13. Спільне користування фонтанчиком для питної води небезпечне. (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена.)
14. Оскільки ВІЛ – невиліковний, краще і не знати, інфікований ти чи ні. (Ні Незнання має кілька негативних наслідків: 1) людина не отримуватиме своєчасного лікування (розвиток СНІДу); 2) піддає ризику зараження партнерів; 3) не вживає необхідних заходів для запобігання іншим інфекціям, які для ВІЛ-інфікованого є серйозною загрозою.)
15. Домашні тварини не переносять ВІЛ. (Так Вірус імунодефіциту людини не виживає в організмі домашніх тварин.)
16. Без лікування від інфікування ВІЛ до розвитку СНІДу минає від 2х до 15-ти років. (Так Приблизно такий час потрібен ВІЛ, щоб зруйнувати опір імунної системи і викликати появу симптомів, що складають синдром набутого імунодефіциту людини. )
17. Вірус ВІЛ може передаватися при переливанні крові. (Так Кров донорів перевіряється на наявність ВІЛ. Але не виключене інфікування в разі термінового переливання неперевіреної крові.)
18. Є ліки від СНІДу. (Ні На сьогодні немає ліків, здатних подолати СНІД. Але є препарати, здатні значно знизити вірусне навантаження на організм і продовжити життя хворому.)
19. Комахи, які смокчуть кров, переносять ВІЛ. ( Ні Вірус гине в шлунку комах-кровососів. )
20. ВІЛ-інфікований – це той, у кого тести виявили ВІЛ. (Ні Інфікованою ВІЛ може виявитись людина, яка про це не підозрює, якщо у неї були незахищені статеві контакти, контакт з інфікованою кров’ю тощо.)
21. ВІЛ-інфікований повинен повідомляти про свій статус в школі/на роботі (Ні Закон захищає права ВІЛ-позитивних людей. Ніхто не має права розголошувати факт інфікування чи вимагати довідки "на СНІД", окрім самого ВІЛ-позитивного за його бажанням.)
22. Існує аналіз крові, що визначає, чи заражені Ви ВІЛ. (Так Більшість тестів можуть визначити лише наявність в крові антитіл, які з’являються через 3-6 місяців після інфікування. Нові тести показують наявність власне часток вірусу. Проте вони не є доступними. )
23. Спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом може призвести до зараження. (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Не зафіксовано жодного випадку зараження при контакті зі слиною, сльозами чи потом.)
24. ВІЛ передається при обіймах (Ні)
25. Чхання та кашель поширюють ВІЛ. (Ні Небезпеку може становити тільки кровохаркання, яке виникає при запущеному туберкульозі, інших патологічних легень.)
26. Розвиток СНІДу в організмі інфікованого можна значно сповільнити спеціальним препаратом. (Так Існують антиретровірусні препарати, які значно сповільнюють розвиток інфекції і знижують концентрацію вірусу.)
27. Вірусом ВІЛ можуть заразитися лише чоловіки (Ні ВІЛ вражає людей незалежно від статі).
28. Плаваючи в басейні, можна заразитись ВІЛ. (Ні Концентрація вірусу в воді буде замалою, навіть якщо у неї потрапить кров ВІЛ-інфікованого.)
29. Проколюючи вуха чи наносячи татуаж спільною голкою, можна інфікуватись ВІЛ. (Так На кінчику голки міститься достатня кількість крові з ВІЛ для інфікування при проколюванні шкіри. До того ж є ризик передачі інших інфекцій).
30. Монети та паперові гроші можуть стати джерелом зараження ВІЛ. (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Проте є ризик передачі інших інфекцій.)
31. Можна заразитись ВІЛ, беручись за двері ручки чи користуючись унітазом разом з ВІЛ-інфікованим (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Проте є ризик передачі інших інфекцій).
32. Годування немовляти груддю ВІЛ-інфікованою матір’ю призводить до зараження ВІЛ (Так Вірус проникає в грудне молоко. Хоча відомі випадки, коли інфікування не відбулося. Антиретровірусна терапія знижує ризик зараження.)
Підведення підсумків вікторини
Бесіда:
- Хто може бути інфікованим ВІЛ? ·
- Скільки в середньому триває період, поки ВІЛ в організмі людини не спричиняє хворобу СНІД? ·
- Нестача яких життєвих навичок підвищує ризик ВІЛ-інфікування? (Найчастіше це відсутність достовірної інформації про ВІЛ/СНІД, невміння захистити себе в ситуаціях ризику, ризикований спосіб життя).
Вправа "Ситуації, в яких ми ризикуємо" (5 хв.)
Мета: розглянути ситуації з життя людей, їхній ризик інфікуватися ВІЛ і можливі дії щодо запобігання його поширення.
Матеріали: 6 ситуацій, виписаних на окремих аркушах.
Хід вправи Питання: Чи відповідальна людина за наслідки своїх дій?
Учасники об’єднуються в 3 групи. Кожна група отримує по дві картки з описом ситуацій. Обговорюють і пропонують свій варіант поведінки в даній ситуації
І група. Ситуація 1. Твоя найкраща подруга зробила татуювання і пропонує тобі зробити теж саме (в неї залишилась голка та фарби), але попередила, що в разі відмови ваші стосунки зіпсуються
Ситуація. 2. На вечірці вам пропонують спробувати наркотичну речовину, від якої отримуєш велике задоволення. Кількість шприців менша ніж кількість бажаючих, то ж комусь прийдеться скористатися вже використаним шприцом.
II группа. Ситуація 1. У парку є фонтанчик для питної води. Чи можлива передача через нього ВІЛ-інфекції? Ситуація 2. Ви завжди з подругою плавали в басейні. Потім дізналися, що там займалися ВІЛ-інфіковані. Чи є ризик заразитися?
III група Ситуація 1. На прийомі у лікаря Вам пропонують зробити щеплення простерилізованими шприцами (одноразові скінчилися). Ваші дії. Чи є ризик зараження ВІЛ-інфекцією? Ситуація 2. Ви завжди купували пресу в одному й тому ж кіоску, але дізнались, що продавець ВІЛ-інфікований. Чи є ризик заразитися? Чи будете ви далі купувати там газети і журнали?
3. Інформаційний блок
Темпи поширення ВІЛ вже в 90-і роки викликали паніку серед фахівців. Населенню ж тоді здавалося, що ця тема їх не обходить. Тим паче, в цей час країна переживала складні трансформації, економічну кризу. СНІД видавався чужою і далекою хворобою, не вартою того, щоб витрачати зусилля на проблему його профілактики. Треба було змусити людей задуматися над питаннями ризику, якому вони піддають себе і оточуючих через власну байдужість. В інформаційних повідомленнях робився акцент на тому, що СНІД – смертельно небезпечна хвороба, якою можна заразитися через голку і при безладних статевих контактах. В результаті склалися образи таких собі наркомана чи повії, з якими більшість населення ніяк себе не ототожнювала. У масовій свідомості сам факт ураження ВІЛ порівнювався з належністю до певного „асоціального" прошарку. З'явилися випадки агресивного ставлення до людей, щодо яких стало відомо про їх ВІЛ-позитивний статус. Так боротьба зі СНІДом перетворилася на боротьбу з ВІЛ-інфікованими людьми. Люди й зараз рідко задумуються над тим, що подібне лихо може спіткати їх самих чи їхню сім'ю і вже завтра може виявитись, що вони самі – клієнти СНІД-центру. Це була не просто зміна назви. Ця зміна стала результатом усвідомленості суспільством простого факту: боротися треба з інфекцією, а не з людьми. Якщо раніше ключовими поняттями в профілактиці поширення ВІЛ/СНІДу були власне хвороба і боротьба з нею (зліва в стовпчик вчитель записує слова .,СНІД" (хвороба) і „боротьба"), то сьогодні ми говоримо про людей, які живуть з ВІЛ, та ставлення до них суспільства, (справа в стовпчик –слова „ВІЛ-інфіковані" (люди) та „порозуміння").
4. ВІЛ-позитивні і сьогодення.
Вправа "Дискусія" (7 хв.)
. Ведучий об’єднує учасників у дві групи: в одній групі – учасники, які добирають аргументи щодо негативного ставлення до хворих на СНІД, у другій – які мають висловлювати толерантне ставлення до хворих на СНІД. Групам пропонуються питання такого змісту:
- Що ви відчуєте, якщо дізнаєтесь, що хтось із Ваших друзів хворіє на СНІД?
- Чи вважаєте Ви, що хворій на СНІД людині слід залишити роботу (навчання)? (Обґрунтуйте відповідь) ·
- Чи всі люди повинні пройти тестування на ВІЛ? Чому „так" або "ні"? ·
- Як суспільство повинно поводитись з людиною, яка одержала позитивний результат тесту? ·
- Чи потрібно попередити свого статевого партнера про захворювання? (Обґрунтуйте відповідь) ·
- Що є більшим злом – СНІД чи люди, які хворі на СНІД?
Групи по черзі дають відповіді на питання, наводять аргументи, які обґрунтовують їх думку. Під час дискусії ведучий намагається зрозуміти, на яких знаннях і цінностях ґрунтуються відповіді учнів. Після дискусії учитель пояснює переваги толерантного ставлення суспільства до людей, хворих на СНІД
Висновок: Думка, яка панує в суспільстві щодо ВІЛ/СНІД, сьогодні характеризується: · нетерпимістю до ВІЛ-інфікованих; · хибністю думки, що хворі на СНІД створюють загрозу для суспільства; · байдужістю та безпечністю більшості громадян, переконаних, що ця проблема їх не торкнеться; · впевненістю більшості людей, що ВІЛ уражає лише наркоманів, представників секс-бізнесу та медичних працівників (меншою мірою); · переконаністю більшості громадян у тому, що вирішення проблеми ВІЛ/ СНІД полягає у боротьбі з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД, а не з ВІЛ.
5. Толерантність до хворих на ВІЛ/СНІД
Вправа: «Як можна висловити підтримку і надати допомогу ВІЛ- позитивному знайомому, другу?» (5 хв.)
Вчитель: Доведено: вірус імунодефіциту не передасться від хворого здоровому під час звичайних побутових контактів, через повітря або через навколишні предмети. Тому головне – не давати хворому підстави вважати, що ті, хто знаходяться поруч, його бояться. Хворі на СНІД потребують особливої уваги, дбайливого, душевного ставлення оточення, друзів і родичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди через свій хворобливий стан часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Важко уявити, який тягар взяли на себе чоловік ВІЛ-інфікованої дружини; друг молодої дівчини-вірусоносія; мати маленького сина, якого заразили в лікарні; лікар, який підтримує душевну й фізичну рівновагу пацієнта; чоловік, який спиняє свого інфікованого друга на краю прірви. Співіснування з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх та дружніх почуттів, фактично мірилом їхньої людяності. Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ-позитивних людей та вміти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ. Я передаю по ряду список. Учень, який сидить зліва, читає варіант поведінки, а той, хто сидить справа, моделює його, не використовуючи варіант у дужках. Вчитель передає по ряду наведений нижче список
1. Привітайтеся («привіт», «як справи», «радий бачити»).
2. Сядьте поруч («ти не проти»).
3. Захистіть від нападок, образ ("можеш розраховувати на мене").
4. Вислухайте («я радий, що ти довіряєш мені»).
5. Зателефонуйте (з будь-якого приводу).
6. Візьміть за руку (можна і мовчки).
7. Поспілкуйтесь, але не нав'язуйтесь (про хобі, почуття, новини, тощо).
8. Запевніть у своїй дружбі («я ціную твою дружбу»).
9. Запитайте, чим Ви можете допомогти («що я можу зробити для тебе?»).
10. Запросіть на свято («обов'язково приходь на день народження»).
11. Прийдіть у гості (особливо, якщо робили це раніше «можна я зайду завтра в гості?»). 12. Відсвяткуйте якусь подію («чому б нам не відсвяткувати це, в мене є вільний час»).
13. Познайомте зі своїми друзями («а це мої приятелі, хочеш, познайомлю»).
14. Пограйте разом («у мене є чудова гра, приходь»).
15. Поговоріть про майбутнє («які в тебе плани після школи/училища»).
16. Напишіть листа (якщо Ви проживаєте в різних населених пунктах або не наважуєтесь поговорити віч-на-віч, зрештою, у багатьох є доступ до Інтернет і електронна пошта)
. 6. Підсумок заняття На щастя, є ряд факторів, усвідомлення яких допомагає планувати і впроваджувати заходи, спрямовані на призупинення не тільки епідемії ВІЛ/СНІДу, а й епідемії страхів і чуток, якими переповнена вся історія виявлення і розвитку пандемії. Зокрема: · шляхи передачі інфекції відомі, обмежені і можуть бути контрольовані людиною; · розвиток інфекції можна вповільнювати медикаментозним шляхом, тим самим продовжуючи життя – так ВІЛ-інфекція перетворюється на варіант хронічної хвороби; · у ході лікування концентрація вірусу в рідинах організму знижується, що майже унеможливлює передачу інфекції; · зняття стигми з ВІЛ-інфікованості та ВІЛ-інфікованих поліпшує життя не тільки їм та їхньому оточенню, а й сприяє своєчасному зверненню за допомогою, уникненню ризикованих контактів тощо. Від страху і стигматизації, пов'язаної з ВІЛ/СНІДом, людство поступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епідемії потрібно не тільки говорити про ВІЛ-інфекцію та про те, яка вона небезпечна. Вочевидь, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитись будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ.
Складання "пам'ятки безпеки" (5 хв.)
Матеріал: окремі картки, на яких записані способи, якими ВІЛ передається чи не передається. Дошка ділиться вертикально на 2 частини (або вивішуються 2 великі аркуші). На одній частині дошки (першому аркуші) прикріплюється або малюється червоне коло – сигнал небезпеки, на іншій (другому аркуші) – зелене коло. Картки тасуються і порівну діляться між командами. Команда читає текст на картці і прикріплює її в обраній зоні (безпека – небезпека), даючи короткий коментар, (якщо група не достатньо поінформована, можна застосувати варіант з підказкою групи: безпека – всі сидять, небезпека – встають, плескають в долоні тощо).
Червоний колір: ВІЛ передається:
· через кров та інші рідини організму;
· якщо користуються використаними ВІЛ-інфікованими шприцами;
· якщо інтимні стосунки з ВІЛ-інфікованим не захищені (особливі стосунки між чоловіком і жінкою);
· якщо переливають заражену кров; · якщо дитина народжується від ВІЛ-інфікованої матері (часто);
· якщо контакти з кров'ю зараженої ВІЛ людини незахищені.
Зелений колір: ВІЛ не передасться:
· через чхання, кашель;
· за умови перебування в одному приміщенні з людиною, яка інфікована ВІЛ;
· якщо сидіти за однією партою, користуватися спільними предметами та книжками;
· якщо потискати руки; · якщо користуватися спільним посудом, постільною білизною, рушниками;
· якщо користуватися спільними: ванною кімнатою, туалетом, сауною, басейном;
· від домашніх тварин;
· через поцілунки;
· через укуси комах;
· через обійми.
Складена „пам'ятка безпеки" узагальнюється і вивішується плакат
„Елементарні правила безпеки" ТИ НЕ ЗАРАЗИШСЯ ВІЛ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИМЕШСЯ ПРОСТИХ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ Елементарні-правила безпеки · Будь обережним! Ніколи не грайся шприцами, які ти випадково знайшов на вулиці, і навіть не торкайся їх! · Якщо ти випадково вколовся знайденим шприцом, негайно повідом про це дорослих · Уникай всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промий шкіру проточною водою та негайно повідом дорослих · Слідкуй за тим, щоб медичний працівник, який тебе обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ЗАВАЖАЄ ДРУЖИТИ!
Завдання заняття: підвищити рівень усвідомленості ситуації з поширенням ВІЛ в Україні; з'ясувати, як стигматизація сприяє поширенню інфекцій; закріпити знання щодо безпечної щодо зараження ВІЛ поведінки; продовжити формування гігієнічно доцільних поведінкових навичок.
Громадянські компетентності: активність, комунікативність, поінформованість, толерантність, вміння свідомо обирати способи дії та поведінки і діяти відповідно, формулювати, висловлювати та аргументувати власну позицію.
Проблеми громадської освіти які висвітлюються в уроці: національні, європейські та загальнолюдські цінності. Роль ЗМІ у суспільному житті. Ефективна комунікація. Вибір конструктивних форм взаємодії.
Хід заняття
1. Повідомлення теми і мети заняття. Тема сьогоднішнього заняття „Жити в світі, в якому є ВІЛ". Воно присвячене проблемі профілактики ВІЛ/СНІДу і не тільки. СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством наприкінці XX сторіччя. Та головна проблема навіть не в тому, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Ми вже звикли, що 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного. Саме тому 1 грудня – "День боротьби зі СНІДом" перейменовано в „Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими". Отже сьогодні, 1 грудня – Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими, який донедавна називався Міжнародним днем боротьби з ВІЛ/СНІДом. Вчитель записує на дошці або вивішує заготовлені аркуші з відповідними написами "1 грудня – Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими"
2. Що ми знаємо про ВІЛ і СНІД? Ситуації, в яких ми ризикуємо?
Вправа-вікторина: „Міфи і факти про ВІЛ/СНІД" (20 хв.)
Мета: узагальнити знання щодо ВІЛ/СНІДу, формувати в учнів розуміння власної відповідальності за ризик інфікування ВІЛ/СНІДом.
Вчитель: Питання: Чи потрібно людині, яка живе у сучасному світі, знати про ВІЛ і СНІД? Один мудрець сказав: „Якщо ти не знаєш ні себе, ні супротивника – ти програєш. Якщо ти знаєш тільки себе – можливо ти виграєш. Якщо знаєш і себе і супротивника – перемога буде на твоєму боці". Під супротивником ми маємо на увазі ВІЛ/СНІД: про нього потрібно знати все, щоб убезпечити насамперед себе. Тому спробуємо з’ясувати, що ми знаємо про ВІЛ-інфекцію та СНІД.
(Учні класу об’єднуються у дві групи)
Вчитель: Я зачитуватиму твердження по черзі кожній групі і пропоную відповідати: вони є фактом чи вигадкою. За кожну правильну відповідь групі зараховується бал. Якщо група не відповідає, або пропонує неправильний варіант відповіді, то в цьому випадку може відповісти інша група й отримати додатковий бал. Вчитель коментує відповіді учнів, більш детально пояснює незрозумілі питання
1. ВІЛ і СНІД – одне і те ж саме. (НіВІЛ – це вірус, СНІД – комплекс симптомів (синдром ), які виникають на останній стадії розвитку інфекції.)
2. За зовнішнім виглядом Ви можете припустити, що особа – носій вірусу ВІЛ. (Ні зовні ВІЛ-інфіковані нічим не відрізняються від інших людей. Характерні симптоми виникають лише на пізніх стадіях захворювання і можуть бути розпізнані лише медиками.
3. Поцілувавши ВІЛ-позитивного, Ви теж заразитесь.(Ні. Концентрація вірусу в слині недостатня для зараження (випадків не зафіксовано). Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. )
4. ВІЛ інфікуються тільки повії, наркомани і гомосексуалісти.(Ні. ВІЛ може заразитися будь-хто. Ймовірність зараження пов’язана з поведінкою людей. )
5. Постільна та натільна білизна ВІЛ-інфікованого не є заразною.(Так Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом.)
6. Ви можете заразитися ВІЛ у школі, де навчається хвора або інфікована дитина.(Ні Абсолютно безпечно перебувати поруч з ВІЛ-інфікованим, в тому числі і в школі. Обережності вимагає тільки контакт з кров’ю. )
7. Якщо Ви – здорові та дужі, то не можете заразитися ВІЛ.(Ні ВІЛ може заразитися будь-хто.)
8. Можна заразитися ВІЛ через рушники, мило, губку.(Ні Не зафіксовано жодного випадку передачі вірусу таким шляхом. Але так можна "підхопити" багато інших інфекцій. )
9. Особи, які вживають наркотики, можуть передати вірус ВІЛ іншим особам, якщо вони користуються спільною голкою або шприцом для ін’єкції наркотиків.(Так У крові вірус знаходиться у високій концентрації. Для інфікування при ін’єкції достатньо крапельки крові в голці. В шприц при проколюванні вени, як правило, потрапляє невелика кількість крові, достатня для зараження.)
10. Можна відразу після інфікування визначити, що відбулося зараження.(Ні Має пройти певний час (період вікна – 3-6 місяців), поки в організмі з’являться антитіла, які зможе виявити тест. Щоправда, останнім часом з’явилися тести, які виявляють частинки вірусу, але вони на сьогодні недоступні через високу вартість).
11. Вітаючись за руку, можна заразитися ВІЛ. (Ні Шкіра є природнім бар'єром для ВІЛ. Навіть потрапляння інфікованої крові на здорову шкіру цілком безпечне. )
12. Людина може бути інфікованою ВІЛ і не знати про це. (Так Більшість людей не підозрюють, що інфіковані, і дізнаються про це випадково.)
13. Спільне користування фонтанчиком для питної води небезпечне. (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена.)
14. Оскільки ВІЛ – невиліковний, краще і не знати, інфікований ти чи ні. (Ні Незнання має кілька негативних наслідків: 1) людина не отримуватиме своєчасного лікування (розвиток СНІДу); 2) піддає ризику зараження партнерів; 3) не вживає необхідних заходів для запобігання іншим інфекціям, які для ВІЛ-інфікованого є серйозною загрозою.)
15. Домашні тварини не переносять ВІЛ. (Так Вірус імунодефіциту людини не виживає в організмі домашніх тварин.)
16. Без лікування від інфікування ВІЛ до розвитку СНІДу минає від 2х до 15-ти років. (Так Приблизно такий час потрібен ВІЛ, щоб зруйнувати опір імунної системи і викликати появу симптомів, що складають синдром набутого імунодефіциту людини. )
17. Вірус ВІЛ може передаватися при переливанні крові. (Так Кров донорів перевіряється на наявність ВІЛ. Але не виключене інфікування в разі термінового переливання неперевіреної крові.)
18. Є ліки від СНІДу. (Ні На сьогодні немає ліків, здатних подолати СНІД. Але є препарати, здатні значно знизити вірусне навантаження на організм і продовжити життя хворому.)
19. Комахи, які смокчуть кров, переносять ВІЛ. ( Ні Вірус гине в шлунку комах-кровососів. )
20. ВІЛ-інфікований – це той, у кого тести виявили ВІЛ. (Ні Інфікованою ВІЛ може виявитись людина, яка про це не підозрює, якщо у неї були незахищені статеві контакти, контакт з інфікованою кров’ю тощо.)
21. ВІЛ-інфікований повинен повідомляти про свій статус в школі/на роботі (Ні Закон захищає права ВІЛ-позитивних людей. Ніхто не має права розголошувати факт інфікування чи вимагати довідки "на СНІД", окрім самого ВІЛ-позитивного за його бажанням.)
22. Існує аналіз крові, що визначає, чи заражені Ви ВІЛ. (Так Більшість тестів можуть визначити лише наявність в крові антитіл, які з’являються через 3-6 місяців після інфікування. Нові тести показують наявність власне часток вірусу. Проте вони не є доступними. )
23. Спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом може призвести до зараження. (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Не зафіксовано жодного випадку зараження при контакті зі слиною, сльозами чи потом.)
24. ВІЛ передається при обіймах (Ні)
25. Чхання та кашель поширюють ВІЛ. (Ні Небезпеку може становити тільки кровохаркання, яке виникає при запущеному туберкульозі, інших патологічних легень.)
26. Розвиток СНІДу в організмі інфікованого можна значно сповільнити спеціальним препаратом. (Так Існують антиретровірусні препарати, які значно сповільнюють розвиток інфекції і знижують концентрацію вірусу.)
27. Вірусом ВІЛ можуть заразитися лише чоловіки (Ні ВІЛ вражає людей незалежно від статі).
28. Плаваючи в басейні, можна заразитись ВІЛ. (Ні Концентрація вірусу в воді буде замалою, навіть якщо у неї потрапить кров ВІЛ-інфікованого.)
29. Проколюючи вуха чи наносячи татуаж спільною голкою, можна інфікуватись ВІЛ. (Так На кінчику голки міститься достатня кількість крові з ВІЛ для інфікування при проколюванні шкіри. До того ж є ризик передачі інших інфекцій).
30. Монети та паперові гроші можуть стати джерелом зараження ВІЛ. (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Проте є ризик передачі інших інфекцій.)
31. Можна заразитись ВІЛ, беручись за двері ручки чи користуючись унітазом разом з ВІЛ-інфікованим (Ні Без контакту з кров’ю, спермою, вагінальним секретом і грудним молоком передача ВІЛ-інфекції виключена. Проте є ризик передачі інших інфекцій).
32. Годування немовляти груддю ВІЛ-інфікованою матір’ю призводить до зараження ВІЛ (Так Вірус проникає в грудне молоко. Хоча відомі випадки, коли інфікування не відбулося. Антиретровірусна терапія знижує ризик зараження.)
Підведення підсумків вікторини
Бесіда:
- Хто може бути інфікованим ВІЛ? ·
- Скільки в середньому триває період, поки ВІЛ в організмі людини не спричиняє хворобу СНІД? ·
- Нестача яких життєвих навичок підвищує ризик ВІЛ-інфікування? (Найчастіше це відсутність достовірної інформації про ВІЛ/СНІД, невміння захистити себе в ситуаціях ризику, ризикований спосіб життя).
Вправа "Ситуації, в яких ми ризикуємо" (5 хв.)
Мета: розглянути ситуації з життя людей, їхній ризик інфікуватися ВІЛ і можливі дії щодо запобігання його поширення.
Матеріали: 6 ситуацій, виписаних на окремих аркушах.
Хід вправи Питання: Чи відповідальна людина за наслідки своїх дій?
Учасники об’єднуються в 3 групи. Кожна група отримує по дві картки з описом ситуацій. Обговорюють і пропонують свій варіант поведінки в даній ситуації
І група. Ситуація 1. Твоя найкраща подруга зробила татуювання і пропонує тобі зробити теж саме (в неї залишилась голка та фарби), але попередила, що в разі відмови ваші стосунки зіпсуються
Ситуація. 2. На вечірці вам пропонують спробувати наркотичну речовину, від якої отримуєш велике задоволення. Кількість шприців менша ніж кількість бажаючих, то ж комусь прийдеться скористатися вже використаним шприцом.
II группа. Ситуація 1. У парку є фонтанчик для питної води. Чи можлива передача через нього ВІЛ-інфекції? Ситуація 2. Ви завжди з подругою плавали в басейні. Потім дізналися, що там займалися ВІЛ-інфіковані. Чи є ризик заразитися?
III група Ситуація 1. На прийомі у лікаря Вам пропонують зробити щеплення простерилізованими шприцами (одноразові скінчилися). Ваші дії. Чи є ризик зараження ВІЛ-інфекцією? Ситуація 2. Ви завжди купували пресу в одному й тому ж кіоску, але дізнались, що продавець ВІЛ-інфікований. Чи є ризик заразитися? Чи будете ви далі купувати там газети і журнали?
3. Інформаційний блок
Темпи поширення ВІЛ вже в 90-і роки викликали паніку серед фахівців. Населенню ж тоді здавалося, що ця тема їх не обходить. Тим паче, в цей час країна переживала складні трансформації, економічну кризу. СНІД видавався чужою і далекою хворобою, не вартою того, щоб витрачати зусилля на проблему його профілактики. Треба було змусити людей задуматися над питаннями ризику, якому вони піддають себе і оточуючих через власну байдужість. В інформаційних повідомленнях робився акцент на тому, що СНІД – смертельно небезпечна хвороба, якою можна заразитися через голку і при безладних статевих контактах. В результаті склалися образи таких собі наркомана чи повії, з якими більшість населення ніяк себе не ототожнювала. У масовій свідомості сам факт ураження ВІЛ порівнювався з належністю до певного „асоціального" прошарку. З'явилися випадки агресивного ставлення до людей, щодо яких стало відомо про їх ВІЛ-позитивний статус. Так боротьба зі СНІДом перетворилася на боротьбу з ВІЛ-інфікованими людьми. Люди й зараз рідко задумуються над тим, що подібне лихо може спіткати їх самих чи їхню сім'ю і вже завтра може виявитись, що вони самі – клієнти СНІД-центру. Це була не просто зміна назви. Ця зміна стала результатом усвідомленості суспільством простого факту: боротися треба з інфекцією, а не з людьми. Якщо раніше ключовими поняттями в профілактиці поширення ВІЛ/СНІДу були власне хвороба і боротьба з нею (зліва в стовпчик вчитель записує слова .,СНІД" (хвороба) і „боротьба"), то сьогодні ми говоримо про людей, які живуть з ВІЛ, та ставлення до них суспільства, (справа в стовпчик –слова „ВІЛ-інфіковані" (люди) та „порозуміння").
4. ВІЛ-позитивні і сьогодення.
Вправа "Дискусія" (7 хв.)
. Ведучий об’єднує учасників у дві групи: в одній групі – учасники, які добирають аргументи щодо негативного ставлення до хворих на СНІД, у другій – які мають висловлювати толерантне ставлення до хворих на СНІД. Групам пропонуються питання такого змісту:
- Що ви відчуєте, якщо дізнаєтесь, що хтось із Ваших друзів хворіє на СНІД?
- Чи вважаєте Ви, що хворій на СНІД людині слід залишити роботу (навчання)? (Обґрунтуйте відповідь) ·
- Чи всі люди повинні пройти тестування на ВІЛ? Чому „так" або "ні"? ·
- Як суспільство повинно поводитись з людиною, яка одержала позитивний результат тесту? ·
- Чи потрібно попередити свого статевого партнера про захворювання? (Обґрунтуйте відповідь) ·
- Що є більшим злом – СНІД чи люди, які хворі на СНІД?
Групи по черзі дають відповіді на питання, наводять аргументи, які обґрунтовують їх думку. Під час дискусії ведучий намагається зрозуміти, на яких знаннях і цінностях ґрунтуються відповіді учнів. Після дискусії учитель пояснює переваги толерантного ставлення суспільства до людей, хворих на СНІД
Висновок: Думка, яка панує в суспільстві щодо ВІЛ/СНІД, сьогодні характеризується: · нетерпимістю до ВІЛ-інфікованих; · хибністю думки, що хворі на СНІД створюють загрозу для суспільства; · байдужістю та безпечністю більшості громадян, переконаних, що ця проблема їх не торкнеться; · впевненістю більшості людей, що ВІЛ уражає лише наркоманів, представників секс-бізнесу та медичних працівників (меншою мірою); · переконаністю більшості громадян у тому, що вирішення проблеми ВІЛ/ СНІД полягає у боротьбі з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД, а не з ВІЛ.
5. Толерантність до хворих на ВІЛ/СНІД
Вправа: «Як можна висловити підтримку і надати допомогу ВІЛ- позитивному знайомому, другу?» (5 хв.)
Вчитель: Доведено: вірус імунодефіциту не передасться від хворого здоровому під час звичайних побутових контактів, через повітря або через навколишні предмети. Тому головне – не давати хворому підстави вважати, що ті, хто знаходяться поруч, його бояться. Хворі на СНІД потребують особливої уваги, дбайливого, душевного ставлення оточення, друзів і родичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди через свій хворобливий стан часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Важко уявити, який тягар взяли на себе чоловік ВІЛ-інфікованої дружини; друг молодої дівчини-вірусоносія; мати маленького сина, якого заразили в лікарні; лікар, який підтримує душевну й фізичну рівновагу пацієнта; чоловік, який спиняє свого інфікованого друга на краю прірви. Співіснування з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх та дружніх почуттів, фактично мірилом їхньої людяності. Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ-позитивних людей та вміти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ. Я передаю по ряду список. Учень, який сидить зліва, читає варіант поведінки, а той, хто сидить справа, моделює його, не використовуючи варіант у дужках. Вчитель передає по ряду наведений нижче список
1. Привітайтеся («привіт», «як справи», «радий бачити»).
2. Сядьте поруч («ти не проти»).
3. Захистіть від нападок, образ ("можеш розраховувати на мене").
4. Вислухайте («я радий, що ти довіряєш мені»).
5. Зателефонуйте (з будь-якого приводу).
6. Візьміть за руку (можна і мовчки).
7. Поспілкуйтесь, але не нав'язуйтесь (про хобі, почуття, новини, тощо).
8. Запевніть у своїй дружбі («я ціную твою дружбу»).
9. Запитайте, чим Ви можете допомогти («що я можу зробити для тебе?»).
10. Запросіть на свято («обов'язково приходь на день народження»).
11. Прийдіть у гості (особливо, якщо робили це раніше «можна я зайду завтра в гості?»). 12. Відсвяткуйте якусь подію («чому б нам не відсвяткувати це, в мене є вільний час»).
13. Познайомте зі своїми друзями («а це мої приятелі, хочеш, познайомлю»).
14. Пограйте разом («у мене є чудова гра, приходь»).
15. Поговоріть про майбутнє («які в тебе плани після школи/училища»).
16. Напишіть листа (якщо Ви проживаєте в різних населених пунктах або не наважуєтесь поговорити віч-на-віч, зрештою, у багатьох є доступ до Інтернет і електронна пошта)
. 6. Підсумок заняття На щастя, є ряд факторів, усвідомлення яких допомагає планувати і впроваджувати заходи, спрямовані на призупинення не тільки епідемії ВІЛ/СНІДу, а й епідемії страхів і чуток, якими переповнена вся історія виявлення і розвитку пандемії. Зокрема: · шляхи передачі інфекції відомі, обмежені і можуть бути контрольовані людиною; · розвиток інфекції можна вповільнювати медикаментозним шляхом, тим самим продовжуючи життя – так ВІЛ-інфекція перетворюється на варіант хронічної хвороби; · у ході лікування концентрація вірусу в рідинах організму знижується, що майже унеможливлює передачу інфекції; · зняття стигми з ВІЛ-інфікованості та ВІЛ-інфікованих поліпшує життя не тільки їм та їхньому оточенню, а й сприяє своєчасному зверненню за допомогою, уникненню ризикованих контактів тощо. Від страху і стигматизації, пов'язаної з ВІЛ/СНІДом, людство поступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епідемії потрібно не тільки говорити про ВІЛ-інфекцію та про те, яка вона небезпечна. Вочевидь, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитись будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ.
Складання "пам'ятки безпеки" (5 хв.)
Матеріал: окремі картки, на яких записані способи, якими ВІЛ передається чи не передається. Дошка ділиться вертикально на 2 частини (або вивішуються 2 великі аркуші). На одній частині дошки (першому аркуші) прикріплюється або малюється червоне коло – сигнал небезпеки, на іншій (другому аркуші) – зелене коло. Картки тасуються і порівну діляться між командами. Команда читає текст на картці і прикріплює її в обраній зоні (безпека – небезпека), даючи короткий коментар, (якщо група не достатньо поінформована, можна застосувати варіант з підказкою групи: безпека – всі сидять, небезпека – встають, плескають в долоні тощо).
Червоний колір: ВІЛ передається:
· через кров та інші рідини організму;
· якщо користуються використаними ВІЛ-інфікованими шприцами;
· якщо інтимні стосунки з ВІЛ-інфікованим не захищені (особливі стосунки між чоловіком і жінкою);
· якщо переливають заражену кров; · якщо дитина народжується від ВІЛ-інфікованої матері (часто);
· якщо контакти з кров'ю зараженої ВІЛ людини незахищені.
Зелений колір: ВІЛ не передасться:
· через чхання, кашель;
· за умови перебування в одному приміщенні з людиною, яка інфікована ВІЛ;
· якщо сидіти за однією партою, користуватися спільними предметами та книжками;
· якщо потискати руки; · якщо користуватися спільним посудом, постільною білизною, рушниками;
· якщо користуватися спільними: ванною кімнатою, туалетом, сауною, басейном;
· від домашніх тварин;
· через поцілунки;
· через укуси комах;
· через обійми.
Складена „пам'ятка безпеки" узагальнюється і вивішується плакат
„Елементарні правила безпеки" ТИ НЕ ЗАРАЗИШСЯ ВІЛ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИМЕШСЯ ПРОСТИХ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ Елементарні-правила безпеки · Будь обережним! Ніколи не грайся шприцами, які ти випадково знайшов на вулиці, і навіть не торкайся їх! · Якщо ти випадково вколовся знайденим шприцом, негайно повідом про це дорослих · Уникай всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промий шкіру проточною водою та негайно повідом дорослих · Слідкуй за тим, щоб медичний працівник, який тебе обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ЗАВАЖАЄ ДРУЖИТИ!
Немає коментарів:
Дописати коментар